Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кис

Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід. Левиц. Пов. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИС"
Бардичка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Бейбас, -са, м. = бельбас. Умієте загадувати, а розгадати так не вмивались. Та й куди вам, таким бейбасам. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Горі́знач нар. Лежа на спинѣ. Черк. у.
Злотоглавий, -а, -е. Парчевой, глазетный.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Наслухати, -хаю, -єш, гл. Услышать, прослышать. Наслухав я, що там добре живеться.
Обкурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обкуритися, -рюся, -ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31.
Тарганити, -ню, -ниш, гл. Тащить, тянуть. Борз. у.
Хазяїновитий, -а, -е. Хозяйственный, ведущій хорошо хозяйство. Хазяїновитий був покійник. Сим. 217.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.