Жере́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ жерело. 2) Горлышко бутылки.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ.
Псярка, -ки, ж. = псяґа.
Ступак, -ка, м.
1) Конная мельница.
2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними.
3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок.
Уважливо нар. = уважно 1. Дививсь пильно та вважливо округи.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво.
Чемер, -ра, м.
1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер.
2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Cм. чемі́р.
3) Болѣзнь лошадей.
