Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бім-бім!

Бім-Бім! меж. Звукоподражаніе дѣтской забавѣ, когда дѣти пальцемъ прикасаются къ нижней губѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІМ-БІМ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІМ-БІМ!"
Відрубність, -ности, ж. Отдѣльность.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость. Желех.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Літниця, -ці, ж. = літник 2. Полт. г.
Підмощати, -ща́ю, -єш, гл. = підмощувати.
Проковтнути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. А лисичка його — гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Стінити, -ню, -ниш, гл. = дурника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив. Павл. у.
Супротивник, -ка, м. 1) Противникъ, врагъ. 2) Злой духъ, демонъ. Нехай тебе супротивник візьме. Ном. № 3749.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІМ-БІМ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.