Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчання

Кінчання, -ня, с. Окончаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАННЯ"
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. МХ. 34.
Наплеска́ти, -плещу́, -щеш, гл. 1) Наплескать, набрызгать. 2) Нахлопать, нашлепать. 3) Насплетничать, наболтать. Такого наплескала, шо й матінко! Не плещи язиком!
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Проїздитися, -джуся, -дишся, гл. Проѣздиться. Поїдьмо туди, побачим і погуляєм, там, да таки й проїздимося трохи. Рудч. Ск. II. 93.
Ризник, -ка, м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Укисати, -саю, -єш, сов. в. укиснути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться, сдѣлаться кислымъ (о тѣстѣ).
Хвортунити, -нить, гл. безл. Везти, удаваться. Йому хвортунить. Ном. № 1631.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.