Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчання

Кінчання, -ня, с. Окончаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАННЯ"
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. Чуб. III. 101. То же, что и горѣлки. Ив. 55.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Крижня, -ні, ж. = крижавка. Кахне крижня. О. 1862. VIII. 16.
Махону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться.
Перебалакати, -каю, -єш, гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Смаковитий, -а, -е. Вкусный. Ном. № 4139. Горілко моя смаковита, хто ж тебе наливатиме? Чуб. V. 1101.
Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок! Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.