Безділля I, -ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Убрав бабу в усяке безділля. Всяке зілля безділля.
Бухи-бухи! меж., выраж. кашель. Ой ти старий бухи-бухи, я молода хихи-хихи!
Виплести Cм. виплітати.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Запалила свічку. — у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. — лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки.
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Похрестити, -щу́, -стиш, гл. Окрестить (многихъ). Може б ти мені діти похрестив? Вікна похрестила.
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Ум. провідни́чка.
Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся.
2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш.
3) Способный, годный. До річей вона вдана. Він до всього вданий. Ум. уданенький. Жінка його уданенька.
