Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольокатор

Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬОКАТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬОКАТОР"
Бгальня, -ні, ж. Двѣ вбитыя въ землю колоды для выгибанія санныхъ полозьевъ. Сумск. у.
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати. Ном. № 12566.
Жемери́ння, -ня, с. Жмыхи.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Пообпивати, -ва́ю, -єш, гл. Опить (во множествѣ). Чи ми вас пооб'їдали, чи ми вас пообпивали? Кіевск. у.
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Укрутити, -ся. Cм. укручувати, -ся.
Шкорупкий, шкоруплий, -а, -е. Не гладкій, заскорузлый. Шкорупка дорога. Н. Вол. у. Шкорупле полотно. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЬОКАТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.