Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копильчук

Копильчук, -ка, м. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛЬЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛЬЧУК"
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Гицельство, -ства, с. Занятіе истребленіемъ собакъ.
Ді́лечко, -ка, с. Ум. отъ ді́ло.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Задзижча́ти и задзичати, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Змлоїти, -лою, -їш, гл. Истомить. Зима, ді, мя зморозила, а літо змлоїло. Гол. II. 425.
Їздитися, -джуся, -дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛЬЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.