Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копилити

Копилити, -лю, -лиш, гл.губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛИТИ"
Витирати, -раю, -єш, сов. в. витерти, -тру, -треш, гл. 1) Вытирать, вытереть. Витри лаву. 2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть. 3) — сірничка. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню. Добыть огня треніемъ. Витер огню деревом об дерево. Рудч. Ск. II. 106.
Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Добі́рний, -а, -е. Отборный. Добірними словами дорікає. Черном. Та се ж добірна пшениця. Кіевск. у. Там п'ють молодці все добірнії. О. 1861. XI. Св. 55.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.
Небезпремінно нар. Непремѣнно. Мнж. 186.
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ном. № 2138. Ум. полінце, поліночко.
Тройнячок, -чка, м. Раст. Trifolium repens L Анн. 360.
Уві Cм. у.
Цінціпер, -ру, м. = цмин. Драг. 33.
Штрикатися, -каюся, -єшся, гл. Колоть. Ном. № 13313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.