Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блевіт

Блевіт, -ту, м. = блават 2. Вх. Пч. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕВІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕВІТ"
Гнівання, -ня, с. Дѣйствіе гнѣвающагося, тнѣвное состояніе. Як вам не обридло те гнівання?
Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. Черномор.
Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья. Чуб. V. 1092.
Замеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Заблестѣть, замерцать.
Напівпереки́ нар. Поперегъ. Вх. Зн. 39. Желех.
Озивати, -ва́ю, -єш, сов. в. озва́ти, -зву, -ве́ш, гл. Окликать, окликнуть, позвать. Треба озвати Максима, чи не поможе нам стягти цю колоду на сани. Радом. у.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Приставка, -ки, ж. Доставка. Херс. г.
Роскроїтися, -роюся, -їшся, гл. Треснуть. Губа спідня роскроїлася. Борз. у.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕВІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.