Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Вислу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. ви́служитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Выслуживаться, выслужиться. 2) Дослуживать, дослужить, отслужить, докончить службу.
Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Козгирь, -рю, м. = козирь 3.
Мату́сенька, -ки, ж. Ум. отъ матуся. Матусенька свого сина вечеряти просить.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря.
Потісний 2, -а, -е. Тѣсноватый.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку.
Чаровина, -ни, ж. Волшебное питье, кушанье, отрава. Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе.
