Відплющувати, -щую, -єш, сов. в. відплющити, -щу, -щиш, гл. Раскрывать, раскрыть (глаза).
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти.
