Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курвити

Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРВИТИ"
Бігчи, бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Желех.
Грива́нь, -ня́, м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Мурва́нь, -ня, м. Мурашка. Вх. Уг. 252.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Опецьок, -цька, м. = оклецьок 2.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.