Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку.
2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить.
Ди́кий, -а, -е. Дикій. На печерській горі росла тоді дика пуща. Обізветься хлопство дикими степами. Дикий кабан. Д. бузина́. Раст. Бузина. Sambucus nigra. Д. ви́шня. Раст. Дикая вишня, Prunus Chamaecerasus, Д. го́луб. пт. Горлица, Columbus turtur. Д. гру́ша. Раст. Лѣсная груша. Pyrus communis. Зайшли вони на такий пустирь, що бур'яни аж у чоловіка, і на тім пустирі стоїть дика груша, а на пій груші та такі терпкі. Д. коно́плі. Раст. Stachys recta. Д. льон. Раст. Linum perenne. Д. цибу́ля. Раст. Allium oleraceum. Д. чорну́шка. Раст. Nigella arvensis.
Заквитува́ти, -тую, -єш, гл. = заквитати.
Краповий, -а, -е. Въ крапинкахъ. Хто червоного пояса продає, а хто крапового пояса хоче.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний.
Розгортати, -та́ю, -єш, сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Розгорнемо другу книжечку. 3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. 4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші. 5) — ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы.
Росторона, -ни, об. Понятливый. Такий росторопа!
Хибаль нар. = хиба, нар.
