Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу!
Густі́ти, -ті́ю, -єш, густі́йшати и густі́шати, -шаю, -єш, гл. Густѣть. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),
Полотно, -на, с.
1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового.
2) = пілка 3.
3) Клинокъ косы. Ум. полоте́нко, полотенце, полотенечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Полотенка на станок. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка.
Поплигати, -га́ю, -єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.
Сердачина, -ни, ж. = сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині.
Стуг, -га, м. Костеръ.
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра.
