Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча.
Добува́ння, -ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
Значність, -ности, ж.
1) Значительность.
2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали.
Кутняк, -ка, м. = кендюх.
Листува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться, находиться въ перепискѣ.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого.
Обірник, -ка, м. 1) Навозъ. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки.
Скласти, ся = складати, -ся.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
