Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо.
Напру́джувати, -джую, -єш, сов. в. напру́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) = напружувати. Напрудив свої сили. 2) Напускать, напустить (о блохахъ).
Поліття 2, -тя́, с.
1) = поління.
2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Приповісти Cм. приповідати.
Пузиревий, -а, -е. Пузиревим салом намазують шиї волам.
Сноток, -тка, м. = снота.
Спотребно нар. = потрібно.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ).
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась.
