Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Я відбуду за гріхи відбучу.
Відломок, -мку, м. Отломокъ, обломокъ. Покрила хвиля всіх одна, одломки тільки шум хапа.
Запу́кати, -каю, -єш, гл. Застучать.
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить.
2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!»
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Призвішкувати, -кую, -єш, гл. — кого. Давать кому прозваніе.
Прищити, -щить, гл.
1) безл. Покрывать прыщами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид.
2) прищі прищити. Cм. прищ 2.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було.
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору.
