Варитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться.
2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння.
Зако́та, -ти, ж. = закот. комірі́ съ зако́тою носятъ дівча́та.
Кабалка, -ки
Ляги́, -гів, м. мн. = лягови. Іде він до неї о пізніх лягах.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Набі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Набігався, пійду ляжу спати.
Нава́бити Cм. наваблювати.
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце.
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
