Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лепіх

Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПІХ"
А́зия, -зиї и А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. Правда, 1867, стр. 532.
Збезче́стити, -че́щу, -стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.
Паучина, -ни́, ж. = паутина. Вх. Уг. 257.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав. КС. 1882. IX. 480.
Поростікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростекти́ся, но во множествѣ. Як почала та дубинка гостей чистити! шо побила, шо поростікались. Мнж. 71.
Снісарь, -ря, м. = слюсарь. Він у нас снісарем, — замки справля, відра і так що инше. Екатер. у.
Спонаджувати, -джую, -єш, сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у.
Студенець, -нцю, м. = холодець. Шух. І. 143. Kolb. І. 50.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Хмель, -лю, м. = хміль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕПІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.