Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris.
Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. 3) Школьникъ, бурсакъ. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. 5) Насѣкомое = бомок.
Жаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. 2) Вырываться (о пламени). Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.
Захвоща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Заторопиться, засуетиться. Чого він так захвощався сьогодня їхати? Ну, завтра б і їхав.
Норовитися, -влюся, -вишся, гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться.
Підтичка, -ки, ж.
1) = підтічка.
2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась.
Стояка, -ки, ж. Въ загадкѣ: дерево, дубъ. Стоїть стояка, на стояці висить висяка (жолудь).
Ушестеро нар. Вшестеро.
Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Як його їхати, як отака хляґа буде? Під дощ, під шквирю, хлягу.
