Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лестець

Лесте́ць, -тця́, м. Льстецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕСТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕСТЕЦЬ"
Вовгура, -ри, м. Человѣкъ, подобный волку? І крівцею над Босфором червоніють мури, що річками розливали козаки-вовгури. К. МБ. XII. 265.
Дрімлю́х, -ха, м. = дрімух. Подольск. г. Cм. дремлюга.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. Чуб. VII. 378. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Нелюбов, -ви, ж. Нелюбовь, непріязнь. Ці річі здаються нам луною од тієї великої нелюбови, яку виказують нам німецькі писання. О. 1862. IX. 26.
Пильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Заботиться, стараться, радѣть. Баба не пильнує паню очучати, тільки пильнувала пану отверати. Гол. І. 90. Взявшись за діло, пильнуй, щоб нічого не минуть — щоб свого дойти. МВ. Все пильнував неборак домівки. Г. Барв. 196. Не той ще вік ваш, щоб Бога пильнувати: ще матимете час, — не зараз вам умірати. МБ. (О. 1862. III. 34). 2) Смотрѣть, наблюдать, стеречь; бодрствовать. Мусили її дуже пильнувать, бо уночі схопиться і сама не зна, куди біжить. Стор. Вона пильнує цілу ніч над ними. МВ. І. 52. Най іде пильнувати пшениці. Гн. II. 22. Я пильную порога, щоб утекти. Г. Барв. 272.
Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.
Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум. решіточка. Чуб. VII. 415.
Ростоптуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ростоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Объ обуви: растаптываться, растоптаться. Старі (чоботи) он уже ростопталися. Мир. Пов. І. 134.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.
Цілик, -ка, м. = цілина. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕСТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.