Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовгарь

Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРЬ"
Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Гальма, -ми, ж. = гальмо 1. Вітряк крутився, бо за гальму не зав'язаний був. Зміев. у.
Ма́хом нар. Быстро. Прийшло махом і пішло прахом. Ном. № 11835.
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим. Ном.
Нацюкати, -каю, -єш, гл. 1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець. 2) Нарубить зарубокъ.
Погадка, -ки, ж. = погаданка. Ум. погадочка. Як я собі погадаю свої погадочки. Грин. III. 255.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Потакайло, -ла, с. = потакач. Се чоловік потакайло. Полт. г.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився. Ном. № 3415.
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.