Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бованячити

Бованячити, -чу, -чиш, гл. = бованіти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВАНЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВАНЯЧИТИ"
Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ. Галиц.
Божевілля, -ля, с. Сумасшествіе.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное. Желех.
Плуговий, -а́, -е́ Плужный. Плуговий віл.
Позверховний, -а, -е. Поверхностный.
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина. 2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова. Зміев. у.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВАНЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.