Вогник, -ка, м.
1) = огник 1 и 2.
2) Раст. Lychnis vesicaria.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Жураве́ць, -вця́, м. 1) = журавель. 2) Раст. Hypericum perforatum L.
Лямпа́с, -су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла.
Сатана, -ни, м. Сатана. Геть від мене, сатано!
Филозофія, -фії, ж.
1) Философія. Його наука була филозофія.
2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати.
Чепелик, -ка, м.
1) Ум. отъ чепель.
2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ.
3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.
