Галакати, -каю, -єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене.
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Змолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить холостымъ.
Кривобедро нар. Косоугольно. Напр., о плотѣ говорятъ, что онъ пливе кривобе́дро, т. е. его бока не параллельны берегамъ.
Пан, -на, м. 1) Господинъ, баринъ, помѣщикъ. Коли б пан до плуга взявся, то б і світа одцурався. Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать. Употребляется какъ титулъ при обращеніи къ кому либо. Прибавляется при фамиліи, имени, родственномъ названіи, служебномъ титулѣ и пр. изъ вѣжливости, какъ русское: господинъ, господа; множ. число, особенно когда слово употреблено въ видѣ обращенія, будетъ: панове. Ой обозветься пан Хмельницький, отаман, батько Чигиринський. Ей, пане куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий! Нащо нам з тобою кролевські листи удвох читати? Гей, пане Потоцький! Чом у тебе и досі розум жіноцький? Ой одсунув та пан Нечаєнко кватирьку од ринку. Ой ходімо, пане брате, на тай кут помалу! Друзі, панове-молодцї. Правда, панове, полягла Мішки Самійла голова. пане добродію! Милостивый государь. 4) Съ притяжательнымъ мѣстоименіемъ или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность женщинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: мужъ. Прилетіла пташка, біля його впала: такі очі, такі брови, як у мого пана. «Меласю!» каже Черевань, «чи бачиш, що тут у нас діється?» — Бачу, бачу, пишний мій пане! паном діло жити. Жить по барски. Мірошник паном діло жив. 2) Господь. Ой що ж мені пан Бог дав? 3) Родъ игры. Ум. панок, паночок, панонько.
Посмутитися, -тимо́ся, -тите́ся, гл. = засмутитися. Ми без музики посмутились.
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся.
Росторопати, -наю, -єш, гл. Понять.
Чиря, -ряти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже.
