Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лірник

Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець. Шевч. 565.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИК"
Вивіз, -возу, м. = узвіз. Вх. Зн. 72.
Відчудити, -джу, -диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Зморозити, -жу, -зиш, гл. Заморозить. Ой морозе, морозику, добрий чоловіче, зморозь того когутика, хай не кукуріче. Мл. л. сб. 308. Ой зіма, зіма, морозовая, прошу я тебе, не зморозь мене. Лавр. 120.
Киринити, -ню, -ниш, гл. 1) Вскапывать, взрывать. Желех. 2) Приводить въ безпорядокъ. 8) Пачкать, марать. Желех.
Клюцак, -ка, м. = клюсак. Вх. Зн. 26.
Мідя́нка, -ки, ж. 1) Ярь, зеленая краска. 2) Змѣя мѣдяница. Anguis fragilis.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка. Млак. 106.
Швидкувати, -ку́ю, -єш, гл. Спѣшить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.