Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.
Зано́сити, -шу, -сиш, сов. в. занести́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Заносить, занести кого или что куда. Забери, занеси всі любощі мої. Занесеш голову на чужу сторону, занесеш очиці на турецькі гряниці. Бодай тая річка кошуром заросла: вона мого товариша за Дунай занесла. Аж де ся взяв буйнесенький вітрець, заніс той вінець аж на Дунаєць. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Якось їх клятих і до мене вночі на хутір занесло. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? ми́слоньки зано́сять. Осаждаютъ разныя мысли. Говорили мені люде, що ти иншу маєш. — Ой я иншої не мию, — мислоньки заносять, бо й сама ж ти, мила, бачиш, що всі мене просять. 2) Заносить, занести за что, мимо чего. Ложки за ухо ме занесеш. 3) Заносить, занести чѣмъ (пескомъ, снѣгомъ и пр).). І занесе піском-снігом курінь — мою хату. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. 4) Относить, отнести. Заніс вовну до ткача. Змій... узяв той баркасик, заніс ураз до берега. 5) Продолжаться, продолжиться. Штирі дні занесе весіля.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували.
Знайтися Cм. знаходитися.
Камізелок, -лка, м. Жилетъ.
Коритча, -чати, с.
1) Маленькое корыто.
2) = коритко.
Кучерявець, -вця, м. 1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. 2) Раст. Saxifraga aizoon. Ум. кучерявчик. Як їдять та п'ють, то й кучерявчиком звуть.
Півголосом нар. Въ полголоса.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця.
Тягловий, -а, -е. . тяглова робота Работа гужемъ.
