Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Cм. ворохібня.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре!
Каламут, -та и -ту, м.
1) = баламут.
2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Коцур, -ра, м. Котъ. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Напала мене нежить.
Підривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває.
Помісити, -шу́, -сиш, гл.
1) Помѣсить нѣкоторое время.
2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Припористий, -а, -е. 1) О волѣ: съ хорошо выдающеюся частью шеи, о которую упирается ярмо.
2) О саняхъ: съ полозьями, загнутыми подъ прямымъ угломъ.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою.
