Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щиглик

Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИГЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИГЛИК"
Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Дробина́, -ни́, ж. соб. 1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому́ дробині́ сни́ться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Камен. у. 4) Мелкія вещи. Н. Вол. у. 5) Мелькія деньги. Н. Вол. у. 6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на.... дробину. Молодик. (1843), 141.
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка. ЗЮЗО. І. 124.
Мама́й, мамай, м. Каменная статуя въ степи. Cм. баба. КС. 1882. V. 348.
Осмалювати, -люю, -єш, сов. в. осмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалювати, обсмалити. Заходились коло того кабана, осмалили його. Рудч. Ск. І. 157.
Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась. ЗОЮР. ІІ. 285.
Чірхатися, -хаюся, -єшся, гл. = чухатися. Желех.
Шеломок, -мка, м. 1) Ум. отъ шелом. 2) Полѣсская лѣтняя шапка изъ толстаго домашняго сукна въ видѣ конуса, усѣченнаго сверху параллельно основанію. Чуб. VII. 413.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИГЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.