Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щикатися

Щикатися, -кається, гл. безл. = икатися. Як сі щикає, то хто згадує. ЕЗ. V. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИКАТИСЯ"
Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Замазу́ха, -хи, ж. Замарашка.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник. К. МБ. II. 134.
Клебан, -на, м. = клебаня. Угор.
Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Поросхитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Раскачаться, расшататься (во множествѣ).
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Тонісінько нар. Очень, чрезвычайно тонко.
Узлитися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Озлиться. Піднялись на мене горді і узлилися могущі. К. Псал. 199. Узлився, на мене старшина. Н. Вол. у. Вже як на кого узляться люде, то до краю вже доїдять. Мир. ХРВ. 286.
Шаленяк, -ка, м. = шаленець. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.