Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок.
Джерма́ла, -ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала.
Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. Ум. оборожок.
Паскудний, -а, -е. Мерзкій. До якого зухвальства дійшло паскудне хлопство.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. З старого скатертя зробив скатертинку. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Втішно було мені добре слово почути. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). 2) Крики (на кого), брань.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок.
