Бодячок, -чка, м.
1) Ум. отъ бодяк.
2) — польовий. Раст. Eryngium planum.
Гільце, -ця, с.
1) = вильце.
2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною.
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила?
Порзний, -а, -е. Скоромный.
Рум'янка, -ки, ж. Раст. Anchusa officinalis L. Ум. румя́ночка. Та гляну я в долиноньку, аж там ходять паняночки та зривають рум'яночки на неділю на віночки.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали.
2) Скресть. Стружать глину. дорожки стругать. Чистить дорожки. моркву стругати. Cм. морква.
3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже.
4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка.
