Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. 6) Испражняться.
Гилити, -лю, -лиш, гл.
1) Подбивать мячъ гилкою.
2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу.
3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє.
4) Много набирать, накладывать и т. д.
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Небожа, -жа́ти, с.
1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала.
2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати.
3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Ум. небожатко, небожаточко.
Овес, -вівса, м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Дає коню сіна й вівса. Не хоче, як кобила вівса. шити на овес. Шить крупными стежками. Ум. овесе́ць, овесок.
Освітний, -а, -е. = освічений.
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. пле́сна. Плесневыя кости.
Понадкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить, отобрать часть (во множествѣ). Це ти важко понакладав (дров на сани), понадкидай, а то на гору не виїдемо.
Примеркати, -кає, сов. в. приме́рк(ну)ти, -кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Вже примерка, над вечір.
Тринпіль, -ля
