Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

малювання

Малюва́ння, -ня, с. 1) Писаніе красками, рисованіе. 2) Живопись. Дивне малювання ожило на полотні. Левиц. І. 3) Картина. Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив. Котл. Ен. IV. 24. Гарним малюванням стіни обвішані. К. Д. Сер. 31. Ой ти, дівчино, моє малювання! Н. п. 4) Окраска. 5) Изображеніе, описаніе (словесное). (Квітка) почувавсь на силах, що здолає дойти ширшої правди в малюванні. К. Гр. Кв. XIX.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛЮВАННЯ"
Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Вершитися, -шуся, -шишся, гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами. Стор. МПр. 74.
Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у.
Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. МВ. (О. 1862. III. 40). Торік була погориджа, ще й досі чути. Ном. № 4125. Чи не на погориджу біжите? МВ. І. 38.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Тростовий, -а, -е. Тростниковый. Тростеве бердо. Гол. IV. 439.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Ховзкий, -а, -е. 1) Скользкій. Намокли, та й ховзкі стали. Камен. у. 2) ховзки́й на язик. Болтливый, несдержанный. Камен. у.
Хряпотіти, -чу, -тиш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий. Черк. у.
Шуль IIмеж. = плюсь. Шуль у воду. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЛЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.