Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містище

Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИЩЕ"
Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Гиркатися, -каюся, -єшся, гл. = гарикатися. Мася з Орисею гиркалпсь: та каже: «тобі жениха пришле архирей», а та каже: «тобі». Св. Л.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Навди́ранці нар. = навдери. Давай навдиранці! О. 1862. VI. 45.
Небавком, небавом, небавці, нар. Вскорѣ, скоро. Желех. Вже сонце небавом кончає путь. Федьк.
Невзадовзі нар. Въ не продолжительномъ времени.
Ослуга, -ги, ж. Услуга, прислуживаніе. Мені дайте... трьох льокаїв до ослуги. Чуб. II. 646.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти. Св. Л. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.