Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містище

Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИЩЕ"
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Вівчий, -а, -е. Овечій. Вх. Лем. 425.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Обхлюпнути, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Потай нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. І. 147. Дав йому гроші у потай. Н. Вол. у.
Почаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Попьянствовать.
Телятина, -ни, ж. 1) Телятина. 2) Телячья шкура. Пом'яни, Господи, тії книги, шо в церквах лежать.... іще й тую, що телятиною обшита. Драг. 38. Ум. телятинка.
Хабарій, -рія, м. = хабарник. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.