Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наврочувати

Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. Грин. III. 360. А вже нашу худобоньку наврочили люде. Чуб. V. 1131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВРОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВРОЧУВАТИ"
Ботик, -ка, м. 1) Ум. отъ бот. 2) Башмакъ, ботинокъ. Ботики з очима. Башмаки съ металлическими пистонами для снурковъ. Вас. 162.
Дотопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. = дотоплювати.
Дужак, -ка, м. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь. Лубен. у.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.
Лихома́нка, -ки, ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься. Кв. І. 15.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Порося, -ся́ти, с. 1) Поросенокъ. Качавсь у барлозі, мов порося. Котл. Ен. III. 14. 2)морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Пч. II. 5. Ум. порося́тко.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Стрепенутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Встряхнуться, встрепенуться. Як віз підскочив, а воно стрепенулось та й розбилось. Н. Вол. у. Серце боязливе стрепенеться як рибонька. Шевч.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВРОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.