Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навчати

Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Мет. 222. Увійшовши в школу, навчав. Єв. Мр. І. 21. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. 21. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЧАТИ"
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Єги́петський, -а, -е. Египетскій. Переносно: злой. єги́петська ба́ба, єги́петська му́ма. Злая баба. Ном. № 2901, 2902.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Забаскали́тися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться. На залицяння молодих забаскаличившись мовчала. Греб. 321.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Н. п.
Лакостки, -ків, мн. Лакомства.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде. Верхнеднѣпр. у.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Сміятоньки, -ся, гл. ум. отъ сміятися. Не з мене ся сміятоньки, не з мене ся кпити. Грин. III. 185.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ. Сквирск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.