Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накрикувати

Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує. МВ. (О. 1862. III. 52).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 496.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКРИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКРИКУВАТИ"
Бескидський, -а, -е. Относящійся къ бескидам. Желех.
Бусурменський, -а, -е. Басурманскій. Весь мир християнський і бусурманський. Чуб. ІІІ. 412. Баша турецький бусурманський. Чуб. V. 933. Із землі турецької да з віри бусурменської. АД. І. 113.
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Розвій, -вою, м. Развитіе. Галиц.
Совітати, -та́ю, -єш, гл.кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.
Східень, -дня, м. Востокъ, восточный край неба. Встрѣчено у Мирнаго: Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно (сонце) ще не рушало зза гори, ще не блиснуло ні одним промінем над землею. Мир. ХРВ. 38.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Химерно нар. Странно, смѣшно.
Хромак, -ка, м. Хромая овца. Вх. Зн. 77.
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКРИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.