Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бочкуватий

Бочкуватий, -а, -е. Бочкообразный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧКУВАТИЙ"
Бійно нар. = боязко. Шух. І. 81. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло. Гн. II. 72.
Відплив, -ву, м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех.
До́вгість, -гости, ж. Долгота, длина.
Задня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Черк. у.
Зара́ди нар. Ради, изъ-за. Треба миритися заради дітей. Г. Барв. 342.
Коліївщина, -ни, ж. Гайдамаччина. Батько діда просить, щоб той росказав про коліївщину, як колись бувало, як Залізняк, Гонта ляхів покарав. Шевч. 205.
Перемотати Cм. перемотувати.
Повсолюватися, -люємося, -єтеся, гл. Просолѣть (во множествѣ).
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Ком. II. 40. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Хук, -ка, м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. Cм. хвук, фук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЧКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.