Дрібно́та, -ти, ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. Дрібна дрібнота. Ум. дрібно́тка, дрібно́тонька.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой).
Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. Дали кужелю прясти. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. дим кужілем. Дымъ клубами.
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость.
Ницак, -ка, м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. Покиньте зараз римських ницаків.
Пурх! меж. Порхъ! Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.... Я до неї ловити, — вона: пурх!
Роха, -хи, ж. Свинья.
Шпурити Cм. шпурляти.
