Дослу́хуватися, -хуюся, -єшся и дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. сов. в. дослу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс... засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть.
Дубля́, -ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців.
Коротушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ коротуха.
2) Короткая свитка.
Кубай, -бая, м. = куб 2.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали.
2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм.
Поперепрівати, -ва́ємо, -єте, гл. Перепрѣть (во множествѣ). Усе в печі поперепрівало.
Похвиськати, -каю, -єш, гл. = похвоськати.
Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Уклякати, -каю, -єш, сов. в. уклякнути, -ну, -неш, гл. 1) Опускаться, опуститься внизъ. Цюкни сокирою по гільці, щоб вона уклякнула, а не зрубуй. 2) Становиться, стать на колѣни. Баба перед образами вклякнула, стала Бога просити, щоб Бог дав їм звітки дитину. В той час увірю, як нам прикажуть вклякнути при столі, та й рученьки зв'яжуть. 3) Присѣдать, присѣсть на корточки. Скакав, та не вклякнув. 4) Коченѣть, окоченѣть, отъ холода. Будуть морозяні зіми, то се дерево швидко вклякне. 5) Только сов. в. Замолчать, смолкнуть. Непремінний кричав на людей: я вам се та те, я на вас військо наведу! А люде: «Які ж ми бунтовники? ми ж усе платимо як слід і слухаємо.» Так він і вклякнув, наче води в рот набрав.
