Бездолля, -ля, с. = іі. безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі.
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Захождаты, -ждаю, -єш, гл. = заходыты. Из ряду до ряду захожайте (захождайте). Ой ставь мисяць захожаты.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш.
Оголошення, -ня, с. Объявленіе.
Повидніти, -ніє и повиднішати, -шає, гл. безл.
1) Проясниться.
2) Разсвѣсть.
Споминати, -наю, -єш, сов. в. спом'янути, -ну, -неш, гл. Вспоминать, вспомнить. Та я ж рано встаю, то і вас спом'яну, та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Про любощі спом'янули.
Трусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. От прийшов той чоловік трусити (вершу). Трясця трусить. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) ко́мін, сажу трусити. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити.
Цмокотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу.
