Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ненажир

Ненажир, -ру, м. Обжорство, постоянный позывъ къ ѣдѣ. Ненажир напав. Ном. № 12222.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 552.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕНАЖИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕНАЖИР"
Безп'Ятко, -ка, м. Чортъ.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зізнава́тися, -наюся, є́шся, сов. в. зізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Свѣдываться, свѣдаться, знакомиться, познакомиться, входить, войти въ пріятельскія отношенія; слюбиться. Коли ж се ви зізналися, брате? МВ. (О. 1862. I. 64). Зізнався мировий з попом. Н. Вол. у. Спочатку й добре жив; а далі, як зізнався там з одною, то геть добро розвіяв. Канев. у.
Зручний, -а, -е. Ловкій; удобный. Левиц. Пов. 141.
Курлапиця, -ці, ж. = курлапий.
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи. МВ. (О. 1862. І. 72).
Страх 2 нар. Очень, ужасно. Страх йому їсти захотілось. Рудч. Ск. І. 135. Енея не любила страх. Котл. Ен. І. 6.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕНАЖИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.