Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непутити

Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 556.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПУТИТИ"
Бездольниця, -ці, ж. Несчастная, безталанная женщина. Ум. бездольничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.
Біблія и пр. Cм. библія и пр.
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка. Мик. 481.
Дядини́, -ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатер. у. (Залюбовск.).
Леґува́ти, -ґую, -єш, гл. Завѣщать.
Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу. Мнж. 114.
Пробачити Cм. пробачати.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. Посл.
Чахнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати. Чуб. V. 422.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.