Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица.
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра.
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити.
Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Оброблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обробитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Оканчивать, окончить работы, покончить съ работами. Помолилась, що в полі обробилась.
Подостругувати, -гую, -єш, гл. Дострогать (во множествѣ).
Утикати II, -каю, -єш, сов. в. уткати, утчу, -чеш, гл. 1) Вставлять, вставить въ ткань во время тканья, воткать. 2) Только сов. в. Соткать извѣстное количество. Учора як воно (дитина) успалосє, то так довго спало: цілу губку я уткала.
