Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Перекупляти, -ля́ю, -єш, гл. = перекуповувати.
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына.
Приглежуватися, -жуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Як почне приглежуваться до тебе або прислухаться, поки то пізна або почує.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Пти Въ выраженіи: на пти. — На що се? — На пти: щоб дивувались такі дурні, як ти!
Тушур, -ру, м. = туши́ра.
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю».
