Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусити

Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИТИ"
Бідолайчик, -ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.
Вивішати, -шаю, -єш, гл. Перевѣшать. Вивішали гайдамаків в П'ятигорах много. Макс.
Вигикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку. Рудч. Ск. II. 152.
Греци́ло, -ла, с. Квасцы. Шух. І. 254. Cм. Галун.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Перелаяти, -лаю, -єш, гл. 1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. 2) Перестать бранить.
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно. Н. Вол. у.
Чорноморець, -рця, м. Черноморецъ, черноморскій козакъ. Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Котл. Н. П. 379.
Шиб, -би, ж. Образъ, видъ, фигура. Вх. Зн. 82. Также и м. р.: шиб, бу. не таким ши́бом. Не такимъ манеромъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.