Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусити

Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИТИ"
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Зноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. внестися, -суся, -сешся, гл. 1) Возноситься, вознестись, подыматься, подняться. Нехай лихий знесеться хоч до неба. К. Іов. 43. Уже качки зносяться. Камен. у. 2) Только сов. в. О птицахъ: снести яйцо.
Перешкварити, -рю, -риш, гл. Пережарить.
Позбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (о многихъ). Діти з цілого села позбігалися. Чуб. От хлопці позбігались. ЗОЮР. І. 76.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ. Сумск. у.
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила. Чуб. V. 602.
Присох, -ха, м. Столбъ въ клуні для поддержанія крыши; столбъ для укрѣпленія плетня. Козел. у.
Синова, -вої, ж. Жена сына.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.