Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огонь

Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. Мет. 39. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. КС. 1882. ХП. 503. Ум. огник, о́гничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЬ"
Браговар, -ра, м. Заторный чанъ. Шейк.
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Вашецький и вашеський, -а, -е. Уважаемый. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького, — люблю сина отецького. Грин. ІІІ. 289. Иногда употр. въ ироническомъ смыслѣ въ значеніи: нѣсколько гордый, спѣсивый. Вашеський панич (що на вашець гне, гордовитенький). Ном. № 2530.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость. Желех.
Поворотень, -тня, м. Поворотъ съ дороги въ сторону. Н. Вол. у.
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх. Чуб. II. 202.
Скрегіт, готу, м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.