Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова.
Галайкотіти, -кочу, -тиш, гл. = галайкати.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця.
Дві́ста чис. = Двісті. Мали ми тоді більше як двіста бжіл.
Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив.
Купа, -пи, ж.
1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять.
2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Простували козаки невеличкими купами до Лубень.
3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами.
4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти).
5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. Чужі матері гуляють купочками. Листи... перечитавши, у купочку склавши.
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу).
Теркила, -ли, ж. 1) Вещи (преимущественно домашнія)? 2) Вьюкъ, тюкъ. Ум. теркилка.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота.
Улога, -ги, ж. Впадина, углубленіе. Улоги. Каменныя котловины, амфитеатральнаго вида, въ юговосточной вѣтви галицкихъ Карпатъ.
