Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ).
Зада́рь нар. = задар.
Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры.
Масла́ччя, -чя, с. соб. Кости. Маслаччя болить після того, як упав. У одного, кажуть, пана є чоловік, такий мертвяк, що без шкури і без мняса, саме маслаччя.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга.
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст.
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш.
