Дво́рка, -ки, ж. = Двірка. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула.
Жоло́бниця, -ці, ж. Желобина, продолговатое и узкое углубленіе.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець.
Облити, -ся. Cм. обливати, -ся.
Перекрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перекрастися, -дуся, -дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться. Хотів ся перекрасти, та собі очі виштуркав.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью).
Розступатися, -паюся, -єшся, сов. в. розступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Разступаться, разступиться, раздвинуться. Розступіться, подоляне, нехай гиря погуляє. Розступися, сине море, в своїй широкості. Розступися, сира земле, ой я піду жива в тебе.
Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть.
Тітусин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться.