Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

останній

Останній, -я, -є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Ном. № 10626. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. Єв. Мр. IX. 35. в-останнє. Въ послѣдній разъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТАННІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТАННІЙ"
Браговар, -ра, м. Заторный чанъ. Шейк.
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Вашецький и вашеський, -а, -е. Уважаемый. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького, — люблю сина отецького. Грин. ІІІ. 289. Иногда употр. въ ироническомъ смыслѣ въ значеніи: нѣсколько гордый, спѣсивый. Вашеський панич (що на вашець гне, гордовитенький). Ном. № 2530.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость. Желех.
Поворотень, -тня, м. Поворотъ съ дороги въ сторону. Н. Вол. у.
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх. Чуб. II. 202.
Скрегіт, готу, м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТАННІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.