Валитися, -люся, -лишся, гл.
1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні.
2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся.
Волокита, -ти, ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила.
Згріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. згребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Недбайливий, -а, -е. = недбалий.
Оббілувати, -лую, -єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував.
Повільно нар.
1) Свободно, вольно.
2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше,
3) Умѣренно.
4) Медленно. Ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би.
Примічати, -ча́ю, -єш, сов. в. примітити, -мічу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — Потім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш.
Роспочати, -ся. Cм. роспочинати, -ся.
Самопіч, -печі, ж. Эпитетъ квашни въ сказкахъ: сама пекущая. Узяв діжу-самопіч.
