Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отрусити

Отрусити, -ся. Cм. отрушувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРУСИТИ"
Витирати, -раю, -єш, сов. в. витерти, -тру, -треш, гл. 1) Вытирать, вытереть. Витри лаву. 2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть. 3) — сірничка. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню. Добыть огня треніемъ. Витер огню деревом об дерево. Рудч. Ск. II. 106.
Глузливо нар. Насмѣшливо.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у. 2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка. Кв.
Критика, -ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136.
Кукурудзіння, -ня, с. Стебли кукурузы. Візьми кукурудзіння бикам. Кам.-Подольск. у.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги. Кролев. у. Слов. Д. Эварн.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТРУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.