Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отрусити

Отрусити, -ся. Cм. отрушувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРУСИТИ"
Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. О. 1861. IV. 94. Н. п. Батько мій не братався з панами. Лебед. у. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься. Шевч.
Ворушливий, -а, -е. = ворухливий
Доплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха. Черк. у.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки. Грин. ІІІ. 102.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних. Чуб. V. 965.
Наточити Cм. наточувати.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.
Потіпати, -па́ю, -єш, гл. Потрепать. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Рудч. Ск. II. 44. Потіпати за бороду. ХС. IV. 23.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТРУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.