Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отруби

Отруби, -бів, мн.пилині. Опилки. Вх. Зн. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРУБИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРУБИ"
Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю. Шух. І. 166.
Гусля́р, -ра́, м. Играющій на гусляхъ, гусляръ.
Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний. Федьк. Пов. 14.  
Ненависливий, -а, -е. Недоброжелательный. У нас люде ненависливі, — хліба шматка старцеві не дадуть. Волч. у.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Притур, -ра, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к. Мнж. 14.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Швиг меж. Швырь. Як суха земля копати, то тільки швиг, швиг з ями. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТРУБИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.