Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оттим

Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТИМ"
Будчаний, -а, -е. Принадлежащій будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені. Екатер. у.
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
Галабута, -ти, ж. Надменность. Вх. Зн. 9.
Заковези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. = закомезитися. Аф.
Заторо́плений, -а, -е. Сбитый съ толку. Жидівка затороплену дівчину ще й на инший путь наведе. О. 1862. І. 74.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Накпи́тися, -кплюся, -пи́шся, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» МВ. І. 87. Чого се він до мене присіпався? О. 1862. VII. 35.
Серп, -па, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. серпик, серпок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТТИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.