Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оттим

Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТИМ"
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать. Вх. Уг. 238.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Засу́ха, -хи, ж. 1) Засуха. Покарав Господь людей превеликою засухою. Стор. І. 150. 2) Высохшее озеро. Одесс. у. (Браунеръ).
Затісня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить, стѣснять. Мнж. 180.
Калний, -а, -е. = кальний. Пізнають хлопці і в калній сорочці. Ном. № 11245. Треба їм десь через дуже калну балку їхати. Мнж. 121.
Могчи́ гл. = могти. Желех.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає. Г. Барв. 290.
Позапитувати, -тую, -єш, гл. Спросить (многихъ).
Тикання, -ня, с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты».
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТТИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.