Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оттим

Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТИМ"
Виникнути Cм. виникати.
Дре́вній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Сим. 230. Була то жена вельми древня і немошна. МВ. ІІ. 74.
Звандрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = змандрувати. Звандрували одно поле. Чуб. V. 631.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Підгорнути, -ся. Cм. підгортати, -ся.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Поткнутися Cм. потикатися.
Присапувати, -пую, -єш, сов. в. присапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть мотыгой сѣмена. Хотин. у.
Прічка, -ки, ж. Невѣста, милая. Желех. Прощай, же ти, стара нене, та й ти, любая прічко! Гол. І. 6.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТТИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.