Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очерет

Очерет, -ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. І. 106. Ум. очерете́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕРЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕРЕТ"
Біластий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлесоватый. Черк. у.
Борінка, -ки, ж. Ум. отъ борона.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня. Желех.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Охрипнути, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму. Шевч.
Пороззувати, -ва́ю, -єш, гл. = порозбувати.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Талування, -ня, с. 1) Топтаніе, вытаптываніе. Шейк. 2) = нехтування.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧЕРЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.