Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очерет

Очерет, -ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. І. 106. Ум. очерете́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕРЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕРЕТ"
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати. Н. Вол. у.
Конокрад, -да, м. Конокрадъ. Ті жидки були всім завідомі конокради. Левиц. І.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький. Борз. у. Желех.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток. О. 1862. IV. 82.
Нивний, -а, -е. Полевой.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Пошеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ ободрать шелуху съ зерна.
Робак, -ка, м. Червь, червякъ. Робак вліз у хрін та й думав, що вже немов солодчого коріння. Ном. № 9461. Ум. робачо́к.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧЕРЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.