Безстидник, -ка, м. Безстыдникъ.
Вижати Ii Cм. вижинати.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Клебаня, -ні, ж.
1) Шляпа.
2) = клепаня.
Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
Шухляда, -ди, ж.
1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ.
3) Шкатулка. Ум. шухлядка.